30 липня Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми
Торгівля людьми - це злочин, жертвами якого можуть виявитися чоловіки, жінки, діти як з метою примусової праці, так і сексуальної експлуатації.
У всьому світі є жертви примусової праці. Чоловіки, жінки та діти потрапляють до рук торговців людьми як в своїх країнах, так і за кордоном. При цьому страждають всі країни, будь то країна походження, транзиту або призначення.
У 2010 році Генеральна Асамблея прийняла Глобальний план дій по боротьбі з торгівлею людьми, закликавши уряди в усьому світі вжити скоординованих і послідовних заходів, щодо перемогти над цим злом. План передбачає інтеграцію боротьби з торгівлею людьми в більш широкі програми ООН для того, щоб прискорити темпи розвитку і підвищити ступінь безпеки в усьому світі. Одним з найважливіших положень Плану є створення цільового фонду ООН для добровільних внесків на користь жертв торгівлі людьми, особливо жінок і дітей.
У 2013 році Генеральна Асамблея провела зустріч на високому рівні для оцінки ходу здійснення Глобального плану дій. Держави-члени також прийняли резолюцію A / RES / 68/192, проголосивши 30 липня Всесвітнім днем боротьби з торгівлею людьми і заявивши, що в такий день необхідно «підвищувати обізнаність про стан жертв торгівлі людьми і заохочувати і захищати їх права».
Міфи про торгівлю людьми
Торгівля людьми – це проституція
Проституція є лише одним із багатьох способів експлуатації людей. Торгівля людьми означає сучасне рабство, в якому людей використовують і для проституції, і в будівництві, і в сільському господарстві, і на шкідливому виробництві, і в дитячій порнографії, і навіть як донорів органів.
Торгують лише молодими жінками
Проблема торгівлі людьми стосується не лише молодих жінок. Дорослих чоловіків і хлопчиків-підлітків використовують на примусових роботах, а літніх та молодих жінок примушують виконувати господарську роботу. Є випадки, коли жебрацтвом змушували займатися навіть трьохлітніх дітей.
Постраждалими від торгівлі людьми стають лише неосвічені люди
Багато мають неповну або повну вищу освіту, більшість з яких – містяни. Ними можуть стати бухгалтери, медсестри, вчителі, інженери – кожен із вас.
Мої друзі не можуть мене продати
На жаль, торгівці людьми – це не лише незнайомці. Друг, якому довіряєш, знайомий або член сім’ї може запропонувати вам роботу, яка насправді виявляється пасткою, що закінчується примусовою працею. Часто вони і самі не знають, що насправді вербують вас для продавця. Завжди ретельно вивчайте будь-яку пропозицію роботи, навіть якщо ви довіряєте тому, хто її пропонує.
Людьми торгують лише за кордоном, але не в моїй країні
Випадки торгівлі людьми трапляються не лише за кордоном, а й в Україні. Людей обманом умовляють погодитися піти на нову роботу, а все закінчується рабством. Дітей відвозять в інше місто і примушують жебракувати на вулиці. Їх існування повністю залежне від тих, хто їх утримує.
Поїздка за кордон цілком безпечна
Виїжджаючи за кордон для роботи, навчання або як турист, ви наражаєте себе на небезпеку, якщо не володієте повною і точною інформацією. Перед від’їздом дізнайтеся більше про правила та закони країни призначення, де можна отримати інформацію і допомогу, з ким у місці вашого перебування можна зв’язатися в разі необхідності. Зробіть копії документів.
Зі мною такого ніколи не трапиться
Постраждалим від торгівлі людьми може стати будь-хто. Торгівці винаходять все хитріші й хитріші способи обману, на які піддаються навіть розумні й освічені люди. Ніхто не застрахований від цієї загрози. ЇЇ можна уникнути тільки знаючи про цей ризик і знаючи, як себе захистити.
Постраждалим від торгівлі людьми ніхто не допомагає
Ви можете розраховувати на допомогу в психологічній реабілітації та початку нового життя вдома. IOM Ukraine, державні органи та партнерські громадські організації надають безкоштовну та анонімну медичну, психологічну та юридичну допомогу, проводять професійне навчання, допомагають сім’ям постраждалих тощо.
Той, кого продали в рабство, завжди може повернутися
Постраждалі від торгівлі людьми позбавлені фізичної свободи, в них віднімають особисті документи, їхнім сім’ям погрожують. Жінок і дівчат, яких змушують займатися проституцією, шантажують погрозами розповісти про це близьким або друзям. Діти, продані в рабство, знаходяться в повній залежності від тих, хто їх експлуатує. Торгівці також користуються тим, що їхні заручники бояться кримінального переслідування і депортації в разі спроби звернутися по допомогу. Вирватися з цих тенет та повернутися додому вдається не кожному.
ЯК УНИКНУТИ ПАСТКИ?
1. Нікому не давайте свій паспорт.
2. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб під час оформлення документів, а також залишайте вдома своїм рідним інформацію про своє перебування за кордоном.
3. Не забувайте, що знання іноземної мови полегшить Вам перебування за кордоном.
4. Переконайтеся, що фірма, яка пропонує Вам роботу, має ліцензію на працевлаштування українських громадян за кордоном.
5. Після приїзду в країну, де Ви будете працювати, зареєструйтесь в посольстві України.
6. Не забудьте з’ясувати номери телефонів українських посольств, неурядових організацій, котрі надають допомогу особам, що опинилися в скрутному становищі та працюють у сфері протидії торгівлі людьми.
ДОПОМОГА В УКРАЇНІ
В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми. Зокрема йдеться про соціальну, медичну, правову, освітню та матеріальну допомогу. Із заявою про необхідність такої підтримки слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання.
Крім того, особи, які постраждали від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій, які працюють по всій Україні.
1.Національна безкоштовна лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (0 800 505 501 – безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні, 527– безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні, 527.org.ua – електронні консультації).
2. Урядова гаряча лінія (1545).
3. Cаll-центр Нацполіції України (0 800 500 202)
КУДИ ЗВЕРНУТИСЬ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗА КОРДОНОМ?
Якщо Ви потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:
1. посольств/консульських установ України за кордоном;
2. державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;
3. місцевих правоохоронних органів;
4. організацій української діаспори.
Якщо Вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення Вашої особи та якнайшвидшого повернення до України.
Наявність у Вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес.
