Небесна сотня - незагоєна рана
Плаче свічка, плаче небо, плачуть люди,
і від болю рветься серце на куски...
Серед нас живих не буде їх, не буде...
Вічна пам’ять, ВАМ, ГЕРОЇ -земляки!
Небесна сотня - це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Всього три роки відділяє нас від трагічних подій на київському Євромайдані, коли були розстріляні молоді патріоти України, котрі йшли під кулі "беркутівців" і снайперів не за посади, не за гроші, а заради кращого майбутнього свого народу.
20 лютого український народ вшановує Героїв Небесної Сотні.
Педагог-організатор Поворської ЗОШ І – ІІІ ст. Валентина Василівна Бубулас з учнями підготували літературно - патріотичне дійство: "Небесна Сотня - незагоєна рана".
Урочисто і піднесено лунали вірші і пісні, написані в честь Героїв Небесної Сотні, присвячені пам’яті Героїв, які підкреслювали любов до України, нагадували про героїзм, самопожертву і славу минулу, і теперішню. Слова учнів проходили через серце кожного.
Серед тих, хто віддав своє життя за правду, за волю, були й наші земляки - волиняни: 28 - річний знавець інформаційних технологій, уродженець с. Деревок Любешівського району Едуард Гриневич, 23 - річний Сергій Байдовський, працівник магістральних нафтопроводів "Дружба", рідні місця якого - м. Нововолинськ та с. Менчичі Іваничівського району, 21 - річний студент Інституту розвитку людини Василь Мойсей, житель Ківерців, 21 - річний студент медичного коледжу Іван Тарасюк із с. Залісоче Ківерцівського району, який був єдиною дитиною у батьків, 55 - річний Віктор Хом’як, житель с. Голишів Луцького району.
Найстаршому - 55. Наймолодшому - 20. Любов до України покликала їх на Майдан. І там, прикриваючись дерев’яним щитом, пішли під кулі. Пішли, аби нам із вами жилося краще.
Присутні переглянули відеозаписи, присвячені подіям Майдану. Запалили свічки та вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих, які віддали своє життя за Україну.
