Інформація
РОЗВИТОК СІМЕЙНИХ ФОРМ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
1.Пріоритети та переваги у вихованні
Проблема дитячого сирітства з кожним днем стає актуальнішою і болючішою темою для нашого суспільства. Однак останніми роками змінилися пріоритети державної політики. Перевага надається вихованню дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування у родині (усиновлення, опіка/піклування, передача на виховання у дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї).
Починаючи з 2005 року в Україні розпочато реформування державної системи захисту прав дітей, основними напрямками якої є:
- розвиток сімейних форм виховання дітей, що не мають батьківської опіки;
- реформування державної системи влаштування таких дітей;
- підтримка сімей, які знаходяться в складних життєвих обставинах;
- створення умов для реінтеграції дітей в сімейне оточення.
Для дитини родина у переважній більшості випадків виступає першим і основним компонентом середовища, у якому безпосередньо відбувається її фізичний, психічний, емоційний, інтелектуальний та соціальний розвиток. Цілком очевидно, що одним із першочергових завдань державної політики, як взагалі так і на місцевому рівні, у сфері захисту прав дітей є створення належних умов для забезпечення реалізації права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування зростати в родинному оточенні, які з тих чи інших причин перебувають поза межами сімейного виховання.
На жаль, обділені діти, відчуваючи свою неповноцінність і беззахисність, часто зневірюються у справедливості суспільства та сенсі подальшого життя. Тому ми, дорослі, зі свого боку маємо докласти максимум зусиль для того, щоб не допустити втрати віри, любові та надії у дітей, яким не пощастило з біологічними батьками.
2. Сімейні форми виховання
Сімейні форми виховання - це усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’і, дитячі будинки сімейного типу є тимчасовою формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Що таке усиновлення, прийомна сім’я, ДБСТ, опіка/піклування?
Усиновлення – є найкращою із всіх можливих на сьогодні форм сімейного влаштування дитини, тобто прийняття її у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.
Якщо ви твердо вирішили усиновити дитину, Вам потрібно подати до служби у справах дітей та сім’ї за місцем Вашого проживання такі документи:
1) заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі. Якщо одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік);
2) копію паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу;
3) довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами державної податкової служби;
4) копію свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
5) висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за формою;
6) засвідчену нотаріально письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
7) довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
8) копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.
Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі вищеперераховані документи.
Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам чинного законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.
Заявники не беруться на облік кандидатів в усиновлювачі, якщо:
1) подані документи не відповідають вимогам;
2) у поданих документах є виправлення або дописки, не завірені в установленому порядку;
3) заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до статті 212 Сімейного кодексу України;
4) різниця у віці між дитиною, яку бажають усиновити, та заявниками становить менш як п’ятнадцять років;
5) житлове приміщення заявників перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані;
6) у житловому приміщенні заявників неможливо влаштувати місце для занять і окреме спальне місце для дитини;
7) під час обстеження житлово-побутових умов заявників та бесіди з ними або при вивченні їх документів виявлені обставини чи умови, які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини.
За власним бажанням або за рекомендацією служби у справах дітей та громадяни України, які бажають усиновити дитину, можуть пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Висновок про можливість бути усиновлювачами, строк дії якого становить один рік від дати видачі, видається кандидатам в усиновлювачі. Разом з ним повертаються документи, подані кандидатами в усиновлювачі.
Служба у справах дітей ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на обліку та видає їм направлення для знайомства з дитиною.
Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину.
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення і готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі для подання його до суду.
Якщо протягом місяця після подання заяви про усиновлення дитини до служби у справах дітей кандидати в усиновлювачі без поважних причин не з’явилися для отримання висновку або протягом місяця від дати його отримання не звернулись до суду із заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від усиновлення. Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду.
Прийомна сім’я (далі - ПС) - сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У разі утворення ПС прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов.
Дитячий будинок сімейного типу (далі - ДБСТ) - окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. До ДБСТ в першу чергу влаштовуються діти, які перебувають між собою у родинних стосунках. Метою створення прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей, які не мають піклування батьків.
Опіка та піклування над дітьми в Україні — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України). Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, а піклування — над дитиною віком від 14 до 18 років. Опіка та піклування встановлюється з метою виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав або з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей. Опіка та піклування оформлюється переважно родичами дитини.
Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання наступні документи:
1) заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома з подружжя);
2) довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену органами державної податкової служби; – документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
3) копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
4) довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
5) копію паспорта;
6) висновок про стан здоров’я заявника, складений за відповідною формою;
7) довідку від нарколога і психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
8) довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
9) письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.
Строк дії документів становить дванадцять місяців з дати видачі.
Служба у справах дітей та сім’ї протягом 10 днів після отримання заяви складає акт обстеження житлово-побутових умов і готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.
3. Прийомні діти, вихованці ДБСТ. Пільги та державні гарантії:
Прийомні діти та вихованці перебувають у ПС/ДБСТ до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівня акредитації - до його закінчення, але не пізніше досягнення ними 23-річного віку.
Фінансування ПС і ДБСТ здійснюється за рахунок видатків державного бюджету. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.
За прийомними дітьми, дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, якщо це не суперечить їх інтересам і не заборонено рішенням суду. Форму такого спілкування визначають органи опіки та піклування за погодженням з батьками-вихователями та за участю соціального працівника, який здійснює соціальне супроводження.
Органи опіки та піклування забезпечують збереження майна, у тому числі житла, прийомних дітей та вихованців за місцем його знаходження і здійснюють контроль за його використанням.
Забезпечується щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у віці до 18 років. Рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній ПС або в одному ДБСТ, мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними 18-річного віку (ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).
Прийомні батьки, батьки-вихователі є законними представниками прийомних дітей на підприємствах, в установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, несуть персональну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток прийомних дітей .
Прийомні батьки та батьки-вихователі в обов’язковому порядку проходять курс підготовки з метою підвищення батьківського потенціалу (один раз на два роки), проведення якого забезпечують обласні центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Прийомним батькам та батькам-вихователям виплачується грошове забезпечення, яке становить 35% від розміру державної соціальної допомоги на дітей-сирті та дітей, позбавлених батьківського піклування.
4. Хто може бути прийомними батьками або батьками-вихователями ?
Прийомними батьками та батьками-вихователями можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі, крім випадків, коли хоча б одна з них:
· не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі;
· визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;
· позбавлена батьківських прав;
· була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком-вихователем іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;
· за станом здоров’я не може виконувати обов’язки щодо виховання дітей (особи з інвалідністю I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
· перебуває на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
· зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами;
· страждає на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
· була засуджена за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.
Не можуть бути прийомними батьками, батьками - вихователями особи, з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства, а також особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу).
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
5. Оформлення кандидатів для виховання дітей
Кандидати у прийомні батьки, батьки - вихователі подають такі документи:
· копії паспортів кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі;
· довідку про місце реєстрації (форма N 13);
· копію свідоцтва про шлюб;
· довідку про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки, батьки - вихователі та членів сім’ї, які проживають разом з ними (довідка про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, венеролога, психіатра); · довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу за останні шість місяців або копія декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
· письмову згода всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами у прийомні батьки, на утворення прийомної сім’ї, засвідчену нотаріально або написану у присутності спеціаліста (фахівця з соціальної роботи) КУ СМР «ЦНСП»та засвідчену у відповідному порядку.
Кандидатури у прийомні батьки та кандидатури дітей, які передаються на виховання, погоджуються з органами опіки та піклування.
Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, батьками - вихователями в обов’язковому порядку мають пройти навчання, організоване обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Проведення навчань для кандидатів в прийомні батьки та батьки-вихователі з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування заплановано на кожний місяць. Навчання проводяться по мірі формування груп за поданням місцевих центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на базі обласного центру. Як правило навчання проводяться в тренінговій формі та передбачають зустрічі з досвідченими тренерами обласного центру, спеціалістами інших структур, які працюють з дітьми.
Основні питання, які розглядаються в процесі навчання:
· Психологічні та вікові особливості розвитку й поведінки дітей, які влаштовуються до дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей;
· Поведінка прийомних батьків та дітей без батьківської опіки під час адаптації дитини в сім’ї;
· Проблеми і потреби прийомних дітей та дітей-вихованців; ризики сім’ї, яка бере на виховання дитину, позбавлену батьківського піклування;
· Методи виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
· Допомога дитині, яка влаштовується до прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу пережити минуле;
· Допомога спеціалістів під час функціонування прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу;
· Нормативно-правове забезпечення;
· Права та обов’язки прийомних батьків та батьків-вихователів.
Патронатна сім'я
Патронатна сімя – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини у сім'ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатні вихователі отримують від держави кошти на утримання дитини (соціальну допомогу) та відповідну заробітну плату (грошове забезпечення).
26 січня 2016 року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», який уперше в українському законодавстві закріпив таку сімейну форму влаштування дітей, як патронатна сім’я.
Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками або іншими її законними представниками.
Патронатний вихователь – це особа, яка за участю членів своєї сім’ї надає послуги з догляду, виховання й реабілітації дитини у своїй родині. Патронатним вихователем може бути повнолітній громадянин України, який має досвід виховання дитини й відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання й реабілітації дитини в своєму домі.
Патронатним вихователем не можуть бути особи:
1) визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
2) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
3) колишні усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіка, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
4) які перебувають на обліку або на лікуванні в психоневрологічному чи наркологічному диспансерах;
5) які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
6) які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
7) які страждають від хвороб, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я;
8) засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
9) іноземці, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10) особи без громадянства;
11) особи, які за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
12) інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Рішення про проходження первинного відбору приймається на підставі аналізу документів, поданих кандидатами в патронатні вихователі, і проведеного соціальною установою разом зі службою у справах дітей та сім’ї обстеження умов їх проживання.
Необхідні документи:
1) заява;
2) копія паспорта громадянина України;
3) копія трудової книжки (за наявності);
4) довідка про стан здоров’я кандидата в патронатні вихователі та осіб, які проживають разом із ним, складені за затвердженою формою;
5) довідка про відсутність судимості, у тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку й проживають разом із кандидатом в патронатні вихователі;
6) копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
7) письмова згода на влаштування дитини в сім’ю кандидата в патронатні вихователі всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, у тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.
Оплата послуг зі здійснення патронату над дитиною
Сім’ї з державного бюджету виплачуються такі види соціальних виплат:
– Соціальна допомога на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, яка виплачується на кожну дитину, влаштовану в патронатну сім’ю, у розмірі 2,5 прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, дітей з інвалідністю 3,5 прожиткових мінімуми (станом на 1 грудня 2021 року прожитковий мінімум для дітей до 6 років становить 2100 грн, для дітей від 6 до 18 років –2618 грн).
– Оплата послуг зі здійснення патронату над дитиною (грошове забезпечення), яка здійснюється в розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць (станом на 1 грудня 2021 року прожитковий мінімум для працездатної особи становить 2481 грн).
У разі якщо в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина й одночасно двоє й більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більше ніж на 50 відсотків.
Призначення й виплата соціальної допомоги, грошового забезпечення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя здійснюються управлінням праці та соціального захисту населення за місцем проживання патронатного вихователя відповідно до «Порядку оплати послуг патронатного вихователя і виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №148 від 16.03.2017.
Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються й виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня вибуття з такої родини.
